AASM
AASM / HAMMER | |
---|---|
Лінійка зброї AASM | |
Тип | високоточна, керована авіабомба |
Походження | Франція |
Історія використання | |
Оператори | Повітряно-космічні сили Франції Авіація ВМС Франції Повітряні сили Марокко Повітряні сили Єгипту Повітряні сили Катару Повітряні сили Індії Повітряні сили Збройних сил України |
Війни | Війна в Афганістані (2001-2021) Перша громадянська війна в Лівії Війна в Малі операція «Непохитна рішучість» Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
Історія виробництва | |
Виробник | Safran Electronics & Defense |
Вартість одиниці | €164,000 (US$210,707) (на 2011 рік) €252,000 (US$323,770) включаючи вартість розробки (на 2011 рік) |
Виготовлення | 2007 — по теперішній час |
Характеристики | |
Вага | 340 кг (версія бомби 250 кг) |
Довжина | 3,10 м. (версія бомби 250 кг) |
Двигун | Твердопаливний ракетний двигун |
Операційна дальність | понад 70 км[1][2][3] |
Система наведення | Гібридна інерціальна/GPS у декаметровому всепогодному виконанні Гібридна інерціальна/GPS + інфрачервоне самонаведення або SALH в метричній версії день/ніч |
Точність | 1 м для лазерного наведення 10 м у режимі GPS/ІНС або ІЧ |
Пускова платформа | Mirage 2000D Dassault Rafale Tejas F-16 Mirage F1 МіГ-29 |
AASM у Вікісховищі |
Armement air-sol modulaire[4] (скор. AASM, A2SM або HAMMER)[прим. 1] — родина французьких високоточних боєприпасів, розроблених Safran Electronics & Defense. AASM є комплектом, що приєднується до некерованої бомби та перетворює її на керовану з дальністю понад 70 км. Модульність передбачає можливість інтеграції різних блоків наведення та різних бомб.[1][2][3]
Базова версія складається із носового модуля з системою наведення та хвостового модуля з оперенням і ракетним прискорювачем, якими оснащують 250-кілограмову бомбу. Система наведення складається з інерційної системи та GPS. Інші варіанти можуть мати інфрачервоне або лазерне наведення для підвищення точності. Існують також версії зі 125, 500 і 1000-кілограмовими боєголовками.
AASM надійшли на озброєння французьких ПКС та ВМС у 2007 році, оснащуючи Dassault Rafale і Mirage 2000.
Програма почалася в 1997 році, коли Délégation Générale pour l'Armement (DGA), французьке агентство з оборонних закупівель, оголосила міжнародний конкурс на розробку цієї зброї. У 2000 році було укладено контракт з компанією SAGEM (яка стала частиною Safran до завершення розробки)[5] на поставку першої партії бомбових комплектів AASM GPS/INS, які, як очікувалося, мали бути поставлені у 2004 році, а вже наступного року надійдуть на озброєння[6].
Випробувальна кампанія з перевірки в умовах польоту основних характеристик цього варіанту AASM розпочалася 6 грудня 2004 року і завершилася 26 липня 2005 року[7]. Ця кампанія продемонструвала відмінні результати, але водночас показала необхідність зміни деяких аеродинамічних характеристик зброї. Щоб компенсувати затримки з постачанням AASM, у 2008 році Франція замовила дворежимні (з лазерним і GPS/INS-наведенням) комплекти GBU-49 Enhanced Paveway II (з лазерним і GPS/INS наведенням) для інтеграції з винищувачами-бомбардувальниками Mirage 2000D і Rafale[8]. Версія з GPS/INS та інфрачервоним наведенням завершила кваліфікаційні випробування 9 липня 2008 року після трьох пусків на ракетному полігоні DGA в Біскароссі. Ця 250-кілограмова ІЧ-версія здійснила нічний пуск з винищувача-бомбардувальника Rafale на випробувальному полігоні DGA в Біскароссі в грудні 2010 року.
За даними Safran Electronics & Defense, зброя була запущена на відстані понад 50 км від цілі, яка була вражена з точністю до одного метра[9]. Версія вагою 125 кг була успішно випробувана 27 січня 2009 року, а варіант з лазерним наведенням був вперше запущений в повітря 17 червня 2010 року[10].
Згідно з даними Комітету з присудження премії з виробництва озброєнь (фр. Comité des Prix de Revient des fabrications d'Armement) французького сенату, на які посилається щоденна газета La Tribune, загальна вартість програми AASM, включно з витратами на розробку і постачання 2348 комплектів, становить €846 млн[11] Виходячи з цього, вартість однієї одиниці озброєння становить 300 000$ або у дванадцять разів більше, ніж вартість аналогічної американської JDAM, хоча остання виробляється в набагато більших кількостях (~250 000 комплектів), і було б розумно очікувати різкого зниження ціни на французькі боєприпаси, якщо будуть підписані більші контракти й досягнута економія на масштабах виробництва[12].
В оборонному бюджеті на 2012 рік, представленому сенату, повідомлялося, що проєкт коштував €592,2 млн (~ $800 млн), при цьому вартість одиниці продукції становила €164 000, або €252 000 з урахуванням витрат на розробку[13].
AASM поставляється в декількох варіантах відповідно до його розміру і типу використовуваного наведення.
- Нинішня модель оснащена 250-кілограмовою бомбою з носовою головкою наведення і комплектом розширення радіусу дії, що містить ракетний прискорювач і збільшене оперення. Існує також 125-кілограмова бомба, вперше випробувана у 2009 році, наприкінці 2022 року DGA оголосило про сертифікацію версії вагою 1000 кг[14].
- Що стосується навігації, то базова версія поєднує дані з приймача глобальної системи позиціонування (GPS) та блоку інерціальної навігаційної системи (INS) за допомогою фільтру Калмана, досягаючи кругового імовірного відхилення (КІВ) у 10 метрів. Цей "декаметровий" всепогодний варіант доповнюється "метричним" всепогодним варіантом, що працює вдень і вночі, який додає інфрачервоне самонаведення, яке зіставляє область цілі з моделлю цілі, що зберігається в його пам'яті, для досягнення 1 метра КІВ.
- Третя версія використовує лазерне наведення замість інфрачервоного, що дозволяє більш точно вражати рухомі цілі[15]. Вона була сертифікована у квітні 2013 року[16].
У жовтні 2010 року ці версії отримали літерно-цифрові позначення: версія INS/GPS стала SBU-38 (англ. Smart Bomb Unit — керована авіаційна бомба), версія INS/GPS/IIR стала SBU-54 і версія INS/GPS/SALH стала SBU-64; система в цілому була перейменована на Hammer, щоб зробити її більш привабливою для експортних клієнтів[17].
Перше замовлення на AASM було розміщене DGA у 2000 році на загальну кількість 744 одиниці; поставки розпочалися у 2007 році після дворічної затримки у розробці[18]. У 2009 році було розміщено друге замовлення на 680 одиниць, а до кінця того ж року було поставлено 334 одиниці[19].
Бойовий дебют AASM відбувся 20 квітня 2008 року під час війни в Афганістані, коли винищувач Rafale скинув дві бомби на підтримку наземних військ[20].
24 березня 2011 року було повідомлено, що бомба AASM, скинута з літака Dassault Rafale, була використана для знищення легкого штурмовика/тренувального літака ПС Лівії[en] G-2 Galeb[en], першого лівійського військового літака, який порушив безпольотну зону під час громадянської війни в Лівії 2011 року, на злітно-посадковій смузі одразу після того, як літак приземлився в аеропорті Місурата[21].
6 квітня 2011 року повідомлялося, що бомба AASM, скинута з літака Dassault Rafale, була використана для знищення лівійського танка на відстані 55 км[22].
У Лівії скинуто 225 бомб AASM[23].
«Зброя AASM, яку також називають Hammer, вразила під час сьогоднішньої кампанії. Включаючи комплект точного наведення і силову установку, конструкція з часом буде доступна для використання зі стандартними бомбами вагою від 125 кг до 1000 кг, хоча наразі на озброєнні є лише 250-кілограмова версія. Sagem заявляє про дальність польоту понад 32 морські милі (59 км) з великої висоти або 8 морських миль (15 км) з низької. Пуски також можуть здійснюватись під кутом нахилу від осі до 90°, а за один прохід і одним натисканням на спусковий гачок можна випустити до шести боєприпасів по окремім цілям». І «Лівія є першою можливістю для французьких Повітряних і космічних сил застосувати систему Thales Damocles, хоча Військово морські сили дебютували з цією системою над Афганістаном ще наприкінці 2010 року»[24].
Згідно з повідомленням Hindustan Times, Індія розмістила замовлення на "велику кількість" Hammer у вересні 2020 року, і поставки будуть завершені до кінця листопада 2020 року. У повідомленні додається, що французькі Повітряно-космічні сили передадуть Індії частину своїх запасів Hammer, щоб забезпечити невідкладні постачання[25].
Індія почала процес інтеграції ракети Hammer у свій винищувач Tejas[en][26].
Про перше бойове застосування стало відомо 3 березня 2024 року. Повітряні сили ЗСУ застосували AASM-250 проти російських військових на Авдіївському коксохімічному заводі[27].
У червні 2024 року було показано тактику застосування МіГ-29 з AASM для завдання удару по Бєлгородській області. Літак, летячи на гранично низькій висоті для мінімізації ризику ураження російською ППО, здійснив кабрування, в процесі його виконання запустив дві бомби та одразу повернувся на наднизьку висоту. Така тактика можлива завдяки твердопаливним прискорювачам AASM[28].
3 листопада 2024 року на запорізькому напрямку авіація Повітряних сил Збройних Сил України знищила позицію російського зовнішнього екіпажу безпілотних літальних апаратів авіабомбою AASM. Бомбового ураження завдав винищувач МіГ-29 зі складу 40-ї бригади тактичної авіації Повітряного командування «Центр»[29].
Про надання цих бомб у рамках МТД для відбиття російського вторгнення президент Франції Емманюель Макрон повідомив у січні 2024 року разом з анонсом щодо додаткових ракет SCALP EG[33][34]. За словами міністра оборони Себастіана Лекорню, для цих ракет було адаптовано українські МіГ-29 та Су-24, Су-27[35], але надання літаків Mirage 2000D зробило б застосування ефективнішим. Надання цих літаків уже було предметом обговорень і не виключене в майбутньому[36].
- ↑ а б AASM. Safran Electronics & Defense. 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ а б The French president said France would send Ukraine 40 long-range SCALP air-to-ground missiles and 'several hundred bombs. Le Monde. 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ а б À quoi servent les missiles Scalp livrés par la France à l’Ukraine ?. Le Point. 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Armement Air-Sol Modulaire (AASM) HAMMER Air-to-Ground Missile. Airforce-technology.com. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Safran Timeline. Safran. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Nick Cook, "Europe sees technology as key: requirements in Europe are currently centred on the RAF's Precision Guided Bomb programme". Interavia Business & Technology. April, 2002. Retrieved July 15, 2010.
- ↑ Bessero, Gilles (1 серпня 2008). Missile launching tests: main stakes for DGA/SPNuM (амер.). ixarm. Архів оригіналу за 15 липня 2010.
- ↑ "French Adding GPS to Paveway-II Bombs". Defense Industry Daily. February 14, 2008. Retrieved July 15, 2010.
- ↑ Philippe Wodka-Gallien (14 грудня 2010). First night time launch of Sagem's AASM guided weapon with infrared terminal guidance. Sagem. Архів оригіналу за 15 July 2011. Процитовано 15 грудня 2010.
- ↑ Armement Air-Sol Modulaire (AASM) HAMMER Air-to-Ground Missile. Airforce Technology (амер.). Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ (фр.) Dominique Merchet, "Une bombe française à 360.000 euros pièce - Sagem conteste" [Архівовано 2013-06-24 у Wayback Machine.]. Libération. August 27, 2010. Retrieved August 29, 2010.
- ↑ Magazine, Skies. Rafale and F-35. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Projet de loi de finances pour 2013 : Défense : équipement des forces (French) . Senate of France. 22 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2013.
- ↑ La DGA prononce la qualification de la munition AASM 1000 pour l'avion de combat Rafale. Ministère de Armées (французька) . Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ "France’s AASM Precision-Guided Bombs". Defense Industry Daily. July 14, 2010. Retrieved July 15, 2010
- ↑ France qualifies laser-guided bomb system. Upi.com. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Robert Wall, "Call it 'Hammer'"[недоступне посилання]. Ares. October 20, 2010. Retrieved October 21, 2010.
- ↑ (фр.) Sénat of France, Projet de loi de finances pour 2008: Défense - Equipement des forces. November 22, 2007. Retrieved July 15, 2010.
- ↑ (фр.) Sénat of France, Projet de loi de finances pour 2010: Défense - Equipement des forces. November 19, 2009. Retrieved July 15, 2010.
- ↑ Christina Mackenzie, "Rafale Fires First AASM"[недоступне посилання]. Ares. April 28, 2008. Retrieved July 17, 2010.
- ↑ Libya live (16:22). The Telegraph. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 22 March 2011. Процитовано 24 березня 2011.
- ↑ Mariane-Jean-Dominique Merchet (4 apr 2011). The Mariane. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 16 April 2011. Процитовано 6 квітня 2011.
- ↑ Eshel, Tamir (12 жовтня 2011). France Spent Over 1,000 Bombs and Missiles in the 7 Month Libyan Campaign - Defense Update: (амер.). Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Flightglobal, June 14, 2011 France's Rafale fighter proves its 'omnirole' skills
- ↑ а б Indian Rafale fighter jet adds Hammer stand-off weapon to its lethal arsenal. Hindustan Times (англ.). 5 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ IAF boosts LCA Tejas capabilities with French HAMMER missiles under emergency powers. ANI. 16 листопада 2021.
- ↑ а б Зʼявилося уточнення по коксохіму: працювали французькі авіабомби. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Українські пілоти впровадили пуски авіабомб AASM з наднизьких висот. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- ↑ Авіабомба AASM знищила будівлю разом із російськими «дронарями» на Запоріжжі. Мілітарний. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Sagem wins export contract for AASM Hammer missiles on Egypt's Rafales. Sagem.com (англ.). 15 червня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Sagem AASM precision-guided air-to-ground munition goes laser. Dtchdefencepress.com (англ.). 8 травня 2013. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Air Recognition. Airrecognition.com. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Франція готує для України 40 ракет SCALP EG. Мілітарний (укр.). Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Франція оплатить лише частину із замовлених Caesar, однак передасть авіабомби AASM. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2024. Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Footage of a Ukrainian Air Force Su-27 Flanker launching a French-supplied AASM-250 Hammer extended-range guided bomb. Мілітарний (eng) . Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Французький ніж: ударний літак Mirage 2000D та перспективи використання у ПС ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2024. Процитовано 1 березня 2024.